реклама партнерів:
Головна » 2024 » Січень » 5 » Деколонізація: про назву «1-ше травня»
21:25
Деколонізація: про назву «1-ше травня»
Деколонізація: про назву «1-ше травня» У мешканців вулиці однієї з громад Чернігівщини виникли сумніви щодо необхідності перейменування назви «1-ше травня» на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Фаховий висновок Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики, як і роз’яснення представників Інституту, розвіяли сумніви громадян.
Поява назв географічних об’єктів на базі поняття «1-е травня» (рос. «1-е мая»), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка.
Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., «Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки … доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії».
На території України масштабні перейменування на честь «пролетарського» свята стали яскравим прикладом масової ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію (прославлення) пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції», а гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» стало незмінним елементом державного герба відновленої у вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік.
У практиці такої номінації показовий приклад міста Первомайськ Миколаївської області. У 1919 р. на мітингу з нагоди відзначення 1 травня командир 1-го комуністичного партизанського загону Т. М. Гуляницький запропонував об’єднати Ольвіополь, Богопіль та Голту, що належали на той час до 3-х різних повітів, в одне місто і «назвати його на честь міжнародного пролетарського свята ‒ Первомайськом». У липні того ж року цю ініціативу підтримав голова ВУЦВК Г.І. Петровський, а Президія ВУЦВК ухвалила рішення про утворення повітового міста Первомайська.
Саме свято 1 травня було закріплено в Кодексі законів про працю та отримало назву День Інтернаціоналу. Згодом назву цього свята змінювали відповідно до політичної кон’юнктури: Свято міжнародної солідарності пролетаріату (з 1930 р.), Бойове свято міжнародного пролетаріату (з 1943 р.), День всесвітнього свята трудящих (з 1946 р.), День міжнародної солідарності трудящих (1970-1991 рр.).
Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією «пролетарського свята», зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600.
Таким чином, назви населених пунктів, у яких відображено радянську ідеологему «1-ше травня» (рос. «1-е мая»), є такими, що пов’язані з реалізацією російської імперської політики (встановленням радянської влади на території України), й, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики.

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті




Категорія: ПОЛІТИКА | Переглядів: 2936 | Теги: деколонізація, Сергій Бутко, 1 Травня | Рейтинг: 5.0/1
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar