18:46 Козел, Булахів, Куйбишев – Михайло-Коцюбинське. Невідомі назви чернігівської околиці | |
Давню назву Михайло-Коцюбинського – Козел – до невідомих аж ніяк не віднесеш. От про Булахів чи Куйбишев чули куди менше. А в 2012 р. побачила світ дуже якісна розвідка місцевого уродженця Олександра Лугини «Смт Михайло-Коцюбинське – давньоруське селище, польське містечко, монастирське село. Історія смт Михайло-Коцюбинське до кінця ХІХ століття», яка практично повністю «закрила» історію колишнього районного центру. Хіба що потребує уточнення час виникнення селища. За часів Київської Русі в районі Михайло-Коцюбинського відомі декілька поселень, однак після монгольської навали всі вони припинили існування, і в наступні кілька століть відсутні будь-які звістки про населені пункти у цій місцевості. Первісна назва пов’язана з річкою Козел, на берегах якої виникло поселення. Про це прямо свідчить «Опис Чернігівського намісництва» 1781 р.: «Село Козелъ, оно жъ и Булаховъ, … на проселочной дороге, положеніе имеетъ отъ Чернигова на западной стороне при речки Козле, которая протекаетъ между селеніями, во многихъ улицахъ великими ярами, саміе жъ жилья состоятъ на косогорахъ». Цілком погоджуємось із О. Лугиною, який прийшов до висновку, що варіант назви «Булахів» вживається у вужчому значенні – лише стосовно частини села (тобто, кутка поселення, де переважали носії прізвища Булах). Село виникло на землях острова Красна гряда, відомого з 1571 р., коли ним заволоділи любецькі зем’яни (дрібні шляхтичі) Юшкевичі та Богуші. Їх древньою вотчиною була Голенищевська земля (район сучасного села Миси на Ріпкинщині), а любецькі старости ще й надали їм на острів (тобто земельну ділянку, розташовану осторонь від основного наділу) під назвою Красна Гряда. Зберігся опис кордонів острову 1619 р.: «Красна гряда такі кордони має: почавши від Осняків, шляхом чернігівським Гирманцом, в р. Козел, вниз Козлом у Верепет уверх, напроти селище Журавине, від селища Журавиного через Усох у Живедь, з Живеді стругою у вал олшаницький, валом ольшанським у Купелю, від Купелі у Хмельничок, від Хмельничка у Клоков, від Клокова у Ведильці, з Ведилець в шлях чернігівський, в Осняки». Нині це територія, обмежена на сході селищем Михайло-Коцюбинським, на півдні – Андріївкою, на заході – околицею Ведилець, на півночі – залізничними станціями Жукотки та Левковичі. Отже, на той час поселення Козел ще не існувало, згадується лише річка з такою назвою. Ситуацію дещо заплутав один з листів Антонія Стаховського, єпископа Чернігівського у 1713–1721 pp., митрополита Сибірського і Тобольського (1721–1740 pp.): «Коли ляхи опанували Україну і Малу Росію, тоді відразу комісар від короля польського присланий був у Чернігівське воєводство, а саме в Чернігів, між іншим визначив на духовенство Киїнку, Козел і Лгов весь поза Лговкою річкою, і границю позначили для непримінного затвердження: від вершини Лговки, річки, вниз до шляху, котрий іде з Чернігова через Білоус до Козла і від дороги тієї через поле, котрого на два або на три рази буде стрілення з лука поперек, де я перекопець учинив, до Великого Білоуського болота, а болотом до ріки Білоуса, а Білоусом річкою вниз через Павлову греблю до Десни, а Десною ж вниз по Шестовицьку гору і прочее». Відштовхуючись від дати створення Чернігівського воєводства (1635 р.), О. Лугина вважає, «що бл. 1635 р. давня монастирська маєтність Козел була закріплена за домініканським кляштором». І хоча лист А. Стаховського нібито засвідчує існування села на час утворення воєводства, однак подібна інтерпретація викликає серйозні застереження. Документи чітко відносять заснування Льгова до початку ХVІІІ ст., Киїнка виникла ближче до 1638 р., а Козел не існував щонайменше до 1619 р., коли згадується тільки річка з такою назвою. Відтак згадані у тексті села на «давні монастирські маєтності» явно «не дотягують». Слід пам’ятати, що А. Стаховський писав про події, які мали місце майже століття тому. І, вірогідно, накладав на реалії 1630-х рр. поселенську структуру, сучасником якої він був. Насправді, домініканці отримали незаселені земельні масиви для їх подальшого залюднення, чим вони і займалися. Тож мова йде про села, які виникли пізніше на землях, належних спочатку домініканцям, а в подальшому передані чернігівським монастирям. Як слушно підмітив О. Лугина, назви багатьох монастирських поселень – Білоус, Козел, Ковпита, Пакуль, Киїнка – однойменні з назвами річок і озер, на берегах яких постали. Вони не мають типових суфіксів і закінчень, які б вказували на їх власників. Тож було б логічним припустити, що зазначені села були осаджені саме монастирями і ними ж названі. У документах Козел вперше згадується в Переписній книзі 1666 р. як власність чернігівського Борисоглібського монастиря. Очевидно, що село виникло в проміжку між 1635–1666 рр., однак на сьогодні важко сказати, чи це сталося до 1648 р. (початку Козаччини), чи вже після. Обидві версії достатньо вірогідні, але повне мовчання джерел поки що не дозволяє віддати перевагу котрійсь із них. Що цікаво, практично жоден дослідник історії Михайло-Коцюбинського не проминає фрази Філарета Гумілевського: «Село пустое Козелъ съ мелницею» утверждено за борисоглебовскою кафедрою царемъ въ 1667 г.». Село дійсно могло спустіти внаслідок військового лихоліття часів Руїни, інша річ, що монастир отримав землі набагато раніше і в царській грамоті мова йде лише про підтвердження давніх володінь. Між тим в універсалі гетьмана Дем’яна Многогрішного 1669 р. згадується «село Козел», але вже не як пусте, а звичайне поселення. Тож період запустіння, очевидно, виявився не тривалим і його не варто перебільшувати. З 1935 року селище носить ім’я класика української літератури письменника Михайла Коцюбинського. Перед цим деякий час мало назву Куйбишев, на честь більшовицького політичного діяча – можливо, всього кілька місяців (Валеріан Куйбишев помер у січні 1935 р.). До речі, у колекції відомого краєзнавця із села Москалі Чернігівського району зберігається вивіска Куйбишевської сільської ради. Та й на деяких картах встигли прописати цю назву. Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті   | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |