13:43 У Чернігові проведено шкільний захід про Степана Бандеру | |
«Степан Бандера – міф чи реальність» – саме на таку тему 17 січня 2015 року у Чернігові в загальноосвітній школі I-III ступенів № 33 у 10-му класі проведено годину спілкування. На захід класний керівник Олександра Авраменко запросила Сергія Бутка, представника Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, та Віталія Бурмаку, громадського активіста, студента 4-го курсу Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Учні, які самостійно підготували матеріали заходу, розповіли з мультимедіа супроводом біографію визначного лідера українського національно-визвольного руху у XX столітті, декламували вірші про цю видатну особистість, у тому числі й російською мовою. На шкільній дошці, створюючи відповідну урочисту атмосферу, були вивішені портрет українського героя та національно-державні символи. Сергій Бутко зауважив, Степан Бандера – цілком реальна видатна історична постать в історії боротьби українського народу за свою свободу та державну незалежність у 1920-х – 1950-х роках. Про нього прихильниками і ворогами створені чисельні міфи, українські, польські, радянсько-російські, творці яких насамперед виявляють своє ставлення до права українців бути господарями у своєму домі, давати збройну відповідь будь-якому агресору, поневолювачу України. Відомим і легендарним Бандеру зробив народ, який адекватно оцінив український патріотизм перед реальною загрозою смерті у 1935–1936 роках і в 1941–1944 роках. Зразком справжнього українця для сучасників і нащадків стала поведінка молодого керівника Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях на судових процесах у 1935 році у Варшаві та у 1936 році у Львові як представника воюючої України, якого не налякали судові вироки на кару смерті. Так само загроза смерті Степану Бандері у 1941–1944 роках від нацистського агресора, який вимагав від нього, провідника ОУН, відкликати Акт відновлення Української Держави від 30 червня 1941 року., не налякала і не зламала українського патріота. Представник Українського інституту національної пам’яті звернув увагу на багатозначний історичний факт, який характеризує вплив українського героя навіть після його смерті. 15 жовтня 1959 року у Мюнхені у ФРН за наказом керівництва СРСР Степана Бандеру вбив співробітник КДБ Богдан Сташинський. Виконавець державного акту політичного терору сам у 1961 році втік у ФРН, здався владі, зізнався в усіх своїх злочинах (і вбивстві Бандери теж!), які він виконав за наказом уряду СРСР. Радянський Союз після такого скандалу світового масштабу, у якому він показав себе як держава-терорист, змушений був відмовитися від здійснення політичних вбивств безпосередньо руками власних співробітників. Відтоді і до розвалу СРСР усі такі терористичні акти реалізували виконавці із спецслужб країн «соціалістичного табору» та найманці. Віталій Бурмака аргументовано показав, що пов’язувати термін «фашизм» із ОУН і С.Бандерою, як і усім українським національно-визвольним рухом, безглуздо. Нагадав, що сучасний російський агресор «фашистами» називає всіх захисників держави Україна. Отже, це такий прийом у розв’язаній проти нас інформаційно-психологічній війні. Він зізнався, що одним із його захоплень є цитування висловів Бандери. Його найулюбленішим є такий: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний». Символічно, що захід завершився патріотичним відеокліпом про українську армію. Такий вибір учнів показав, як вони оцінюють Степана Бандеру і сучасну війну. Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |