09:34 У Щорсі проведено громадські слухання щодо перейменування міста | |
16 вересня 2015 р. Щорська міська рада провела громадські слухання щодо перейменування назви міста та його вулиць. На захід були запрошені члени експертної групи для обговорення та надання пропозицій щодо перейменування населених пунктів та районів області вулиць, площ та інших об’єктів топоніміки населених пунктів відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» при обласній комісії з питань реалізації положень законодавства про декомунізацію. Напередодні цього зібрання відбулася зустріч Павла Мірошниченка, голови Шорської райдержадміністрації, експертів з групою активістів прибічників і противників перейменування міста. Представники органів державної виконавчої влади, історики та громадські діячі окреслили безальтернативну необхідність виконання вимог законодавства з декомунізації. Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, поінформував, що відповідно підпункту Є) пункту 4) Статті 1. Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена, які взяли участь у встановленні радянської влади на території України підлягають перейменуванню. Водночас відповідно підпунктів 1) і 6) Пункту 1. Статті 1. Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» борцями за незалежність України у XX столітті визнаються, зокрема, особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України – в органах влади Української Народної Республіки та військових, безпекових, інших мілітарних, воєнізованих або парамілітарних формуваннях та частинах Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату). Він наголосив, історичні факти однозначно показують, що Микола Щорс був у 1918-1919 рр. командиром червоногвардійського загону, Богунського полку, бригади у складі 1-ї української радянської дивізії, очолив 1-у Уманську радянську дивізію, потім 44-у стрілецьку дивізію 12-ї армії Робітничо-Селянської Червоної армії радянської Росії, яка з грудня 1917 р. офіційно оголосила війну Українській Народній Республіці. Підлеглі М. Щорса вбивали українських військовополонених, брали участь у червоному терорі проти цивільного населення. Таким чином, підсумував представник Українського інституту національної пам’яті, Микола Щорс воював на командних посадах у військових формуваннях іноземної держави – Червоної армії радянської Росії проти незалежної української держави, відповідальний за військові злочини, злочини проти людяності воєнних формувань, якими він керував. Названі його ім’ям об’єкти топоніміки підлягають перейменуванню, а пам’ятники, пам’ятні знаки на його честь – демонтажу. Василь Чепурний, голова Чернігівського об’єднання ВГО «Просвіта» імені Тараса Шевченка оцінив діяльність організаторів небажання перейменовувати місто як антиукраїнську. Володимир Бойко, кандидат історичних наук, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій, спростував цілу низьку міфів щодо особи Миколи Щорса. Особливо вражаючою була інформація, ця М. Щорс всупереч міфам про його бідняцьке та українське походження, належав до заможної родини, а за національністю був білорусом. Під час громадських слухань розглядалася пропозиція щодо повернення місту назви Сновськ, яка існувала до сталінського перейменування у 1935 р. на Щорса. Дехто згадував і про саму першу назву населеного пункту – Коржівка. Керівники місцевих організацій окремих політичних сил, які організували на захід свої прибічників, агітували всупереч політичної лінії своїх партій проти перейменування міста. Це вони використали як елемент передвиборчої боротьби за депутатські посади у міській і районній радах. Саме тому під час свого виступу Сергій Бутко закликав присутніх відокремити політичну боротьбу на виборах до органів місцевого самоврядування від декомунізації. Володимир Бойко, у свою чергу, спираючись на місцеві факти провалу інвестиційної політики та розвитку краю, довів, що без реалізації політики декомунізації, а це потребує переосмислення минулого і усвідомлення сучасних викликів, відсутні перспективи розвитку і покращення життя. Проте, більшість присутніх на заході не погодилися з назвою Сновськ. За підсумками поїздки члени експертної групи прийшли до висновку, що така ситуація склалася за відсутністю тривалої системної просвітницької роботи з історії України серед населення, насамперед старшого віку, живучості радянсько-комуністичних міфів і стереотипів, які окремі місцеві політики намагаються пристосувати до потреб політичної боротьби за владу в органах влади, що загрожує національній безпеці. Також відчутні наслідки неповного покриття українськими телеканалами інформаційного простору міста і району, що розташовано неподалік від кордону з Російською Федерацією.       | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |