21:00 15 червня. Троїцька поминальна субота | |
Субота напередодні свята Трійці здавна називалася Клечальною, Зеленою. Цього дня домівки прикрашали свіжою зеленню: букетиками з чебрецю, м’яти, любистку, полину, материнки та гілками берези, липи, клена, явора, які застрикували за образи, розвішували по вікнах, стінах. Долівку встеляли татарським зіллям – травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. Вхід до хліва і глухі кутки подвір’я уквітчували осикою щоб «відьми не заходили». Троїцьке зілля не викидали, а сушили й за потребою лікувалися ним; його клали також у подушку небіжчикові. А ще по ньому гадали: коли зірвана зелень швидко посохне й почорніє – хтось у родині або важко захворіє, або помре. У Карпатах з Калечальною суботою пов’язаний також звичай просити одне в одного пробачення. Щороку, напередодні дня Святої Трійці, відзначається Троїцька батьківська субота. Цього дня Церква звершує пам’ять усіх від початку віків спочилих православних християн. Головною особливістю Троїцької поминальної суботи було те, що поминали «заложних» покійників, тобто тих, хто помер неприродною передчасною смертю: потопельників, тих, хто отруївся, вбився, повісився. Прикметно, що найнегативніше українське суспільство ставилось до вісельників. У Стрию на могили «заложних» покійників зносили гілля, хмиз і палили, «щоби зануреним у пітьму душам видко було». Колись вірили, що в ці дні можна побачити й почути мертвих. Померлого треба було тричі голосно покликати біля річки, озера чи якогось іншого водоймища. Цього дня влаштовувалися панахиди, трапези, за померлих роздавали їжу. Яйця на Трійцю фарбували лише в жовтий і зелений колір, а хліб інколи залишали недопеченим. Іменинники сьогодні Никифір, Іван та Юлія. За матеріалами Укрінформ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |