19:34 Археологічні дослідження Чернігівщини: підсумки 2017 року | |
Цьогоріч археологи області хоч і не зробили сенсаційного відкриття, проте доповнили уявлення про загальну картину життєдіяльності древніх поселень на території сучасної Чернігівщини. Це своєрідний пазл, який науковці та дослідники з кожним роком доповнюють — зазначив директор Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Олександр Коваленко сьогодні під час прес-брифінгу в облдержадміністрації. Він наголосив, що проведені археологічні дослідження на виконання відповідної обласної програми на 2013–2020 роки мають виключно науковий характер. Незалежно проводяться ще охоронні та рятівні розкопки. Загалом у 2017 році у восьми науково-дослідних експедиціях взяли участь близько 200 осіб. Серед них — як профільні експерти та науковці області, так і столичні та закордонні фахівці. Що досліджували? Чернігівська експедиція: вивчення території Чернігівського дитинця. Роботи тривали в межах княжого двору першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича (початок ХІ ст.). Крім того, здійснювали архітектурно-археологічне дослідження споруди ХVІІ – ХVІІІ ст. — покоїв настоятеля Єлецького Свято-Успенського монастиря. Хоча руїни будівлі збереглися, вони не є предметом охорони. Тож наразі ведуться роботи по включенню їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Новгород-Сіверська експедиція: дослідження стародавнього посаду Новгорода-Сіверського, під час якого виявлені залишки забудови ХІІ–ХІІІ ст., у тому числі великої споруди житлового призначення, що належала заможному мешканцю міста. Мезинська експедиція: вивчення городища Свердловське-1 поблизу села Деснянське. Досліджували оборонні споруди і забудови городища, а також неукріплену поселенську частину. Крім того, розпочато розкопки на розташованому поруч поселенні Хоромки, в ході яких вдалося виявити старожитності ранньослов’янського часу (київська археологічна культура) та літописних сіверян. Лиственська археологічна експедиція: продовжила дослідження Лиственського археологічного комплексу. Зокрема вдалося виявити раніше невідоме поселення кінця ХІІ – початку ХІІІ ст., що входить до його складу. Також були продовжені розкопки Лиственського городища, де виявлено залишки житлової споруди та рештки ливарного виробництва. Седнівська експедиція: розкопки на поселенні Орєшня-2 та в урочищі Трифонівщина, де другий рік поспіль досліджується городище ХІV–ХV ст. До речі, це городище виникло на місці поселення Х ст. Батуринська археологічна експедиція: дослідження старожитностей на території Фортеці, де виявлено рештки житла ХІІІ ст. і фундаменти будівель кінця ХVIII – початку ХІХ ст. часів Кирила Розумовського. На садибі Івана Мазепи в урочищі Гончарівка виявлено фрагмент фундаменту невідомої споруди ХVІІ ст. Також проведені дослідження на терасі Сейму в урочищі Горбанівка, де, крім культурних шарів козацької доби, виявлено поселення VIII ст. волинцівської археологічної культури. Виповзівська археологічна експедиція: продовжено дослідження городища, посаду та подолу Виповзівського археологічного комплексу кінця ІХ–Х ст. Виявлено залишки дерев’яної вежі — «донжону» із порубом Х ст., а на посаді досліджено житло ХІІ ст. із залишками згорілих дерев’яних конструкцій. Значний інтерес становлять також залишки давньоруських причалів Х ст. та каналів для зберігання і ремонту річкових суден. Любецька археологічна експедиція: проводилися розкопки на посаді давнього Любеча поблизу кам’яниці Павла Полуботка. Вперше на цій ділянці виявлені два поховання Х ст. У траншеї, розташованій на схід від кам’яниці, знайдені залишки господарської споруди київської культури ІІІ–V ст., у центральній частині Любеча (в районі площі) — залишки забудови ХІІ–ХІІІ ст. та XVII–XVIII ст. Законсервувати (на відміну від артефактів, які зберігаються у музеях) варто об’єкти, які становлять істричну цінність. Розміщення під скляним куполом, як зазначають науковці, врятує знайдене лише на декілька років. Для цілковитого збереження необхідно будувати павільйони, де підтримуватиметься спеціально створений мікроклімат. Однак, це дуже вартісний метод. Як варіант, можна запозичити досвід сусідніх країн — Польщі та Білорусі. У першій використовують метод трасування (тобто визначення території), у другій — на місці зруйнованих споруд встановлюють банери із відтвореним зображенням. Джерело: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |