18:47 Де у Корюківці найстаріший будинок і скільки йому років? | |
Найстаріший житловий будинок у Корюківці — на Чорному Хуторі, під лісом. Йому близько 150 років. кореспонденти susidy.city дізналися, що раніше там мешкало начальство цукрового заводу Історично так склалося, кажуть старожили, що кінцем-вінцем вулиці Червонохутірської є так званий Чорний Хутір. Хоча це закінчення тієї ж вулиці. Хтось називає його Чорним, а дехто — Червоним. Саме там понад століття тому розміщувалась велика садиба, з господарчими будівлями, конюшнею. Жили у давні часи зі своїми сім’ями керуючий цукровим заводом, потім — головний бухгалтер заводу Місцеві історики назвали кілька давніх будинків наприкінці міської вулиці Червонохутірської. В архівах Корюківського історичного музею є згадки про ці будинки. «Родом» вони начебто десь аж з другої половини ХІХ століття. І досі стоять, населені людьми. Правда, уже не повністю. Будинок №92 за цією адресою всі місцеві жителі називають чи не найпершим за його віком. Звісно, що від його первісного вигляду мало що залишилося. Обріс пізнішими прибудовами. Колись він був цілісним, на одну сім’ю. А згодом перегородили його на сім квартир. — До війни у будинку, що поруч з цим, жила моя бабуся Анна Титенко, — розповідає мешканець найстарішого житла Юрій Кузьмичов. — Казала бабуся, що у цьому «панському» будинку був і суд, і «загс», люди працювали. Згодом під житло переробили. І я тут спочатку на квартирі проживав. А тоді — придбав одну з них. Колись багато груб стояло. Кілька років тому проводили газ і воду. Хоча в основному дровами усі опалюють. У мене дві грубки. Сусід поставив собі газовий конвектор. У крайній квартирі зараз ніхто не живе. Ніна Михаленко проживає по-сусідству, теж в одному з найстаріших місцевих будинків Чорного Хутора (починається хутір, як кажуть мешканці, від моста). Народилася жінка тут 1947 року. До нашої розмови приєднується Микола Клименко. Чоловік з дружиною проживають якраз у найстарішому домі. Розповідає, що прабаба його дружини працювала на цукровому заводі, а у цьому будинку жив якийсь пан з того заводу. Кілька років тому приїжджала звідкись, з Москви чи дальнього зарубіжжя праправнучка власника цукрового заводу. Була тут, цікавилась давньою історією Місцеві краєзнавці теж згадували, що з працівниками музею активно листувався нащадок головного бухгалтера цукрового заводу, який живе у Москві. Просив повідомити подробиці життя у Корюківці його предків, надіслати фото. Захоплювався описами природи навколо Чорного Хутора. Природа тут справді гарна. Недаремно неподалік колись розташовувався дитячий табір. Уже в лютому відчувався весняний подих навколишніх лісів і водойм.     | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |