21:20 Історія шахових змагань Чернігівщини. 11. Шестериков: саратовський період | |
Саме з М.Шестериковим пов’язані останні відомості про шахістів Чернігівщини дореволюційної доби. Згодом він переїде в Саратов, шахове життя в якому вже на початку ХХ століття перебувало на досить високому рівні. І швидко відродилося в радянську добу: відомості про Шестерикова спливуть в шаховій пресі на добрий рік раніше, аніж стане щось відомо про поступ давньої гри теренами нашого краю. «За останні п’ять років шахове життя в Саратові сильно потьмяніло. Одні з сильних шахістів поїхали, як Б.П. Григор’єв, І.П. Лопатников, В. Адріановський, Городецький, Мінкевич; інші померли: О.В. Галицький, Г.Г. Абельс, Коссман, О. Адріановський», – констатував кореспондент журналу «Шахматы» наприкінці 1922 року. Вже в квітні пройшов чотириколовий матч-турнір за участю трьох шахістів, у якому Шестериков поділив 1-2 місця з Дьяконовим (5 очок із 8-и). Влітку вони зіграли між собою матч, але він також завершився миром (по 9 перемог і три нічиїх). У чемпіонаті Саратова 1923-го Шестериков поділив 2-3 місця (8 очок із 12-и) і далі був успішний виступ у Всеросійському турнірі любителів, де колишній чернігівець пробився у фінал (7 підсумкове місце). На аналогічному турнірі через рік (під назвою Всеросійський турнір міст Б-2) Шестериков знову вдало зіграє в групі (2 місце), а в фіналі фінішує поділом 4-5 місць. І остаточно зарекомендує себе одним із сильніших шахістів-любителів СРСР того часу. У 1925-му йому зовсім небагато не вистачило для виходу з групи чергової Всесоюзної першості міст (5 очок із 9-и і 5 місце). «У 5-ій групі переможцями виявилися загальні фаворити Григоренко, Слонім і Рохлін. У цій найбільш строкатій за силою гри учасників групі деякий опір зміг чинити лише старий, завзятий боєць Шестериков», – писав журнал «64». У 1926-му він успішно виступив на турнірі першокатегорників у Саратові, але влітку «випробуваний бієць» Шестериков поділив лише 7-8 місця на ІІІ Поволзькому турнірі в Казані, що явно не відповідало його рівню. В 1927 році він не зміг приїхати на Всесоюзну першість освітян. А влітку знову поїхав у Казань, де досяг свого найбільшого успіху – став переможцем достатньо представницького ІV Поволзького турніру (14,5 очок із 16-и), залишивши далеко позаду всіх переслідувачів. «З перших же днів гри помітно виділився саратовець М.О. Шестериков, вигрававший поспіль всі свої партії і за цілих три тури до закінчення турніру забезпечив собі 1 приз, – не скупився на похвалу журнал «Шахматы». – Виграти 90%, не програвши при цьому жодної партії (+13, =3) і обігнати 2-го призера на 4 очки – це безумовно винятковий успіх; безсумнівно була б дуже цікавою участь М.О. Шестерикова в майбутньому чемпіонаті СРСР». Справді, з такими результатами, які демонстрував у 1920-х Шестериков, можна було мріяти і про чемпіонати Союзу, куди потрапляла справжня шахова еліта. Однак наступна першість СРСР відбулася лише в 1929-му, а на той час результати лідера саратовських шахів пішли на спад. Влітку 1928 року V Поволзький турнір завершився ледь не повним провалом – 3 очка з 9-и і передостаннє дев’яте місце. Водночас спостерігався розвал шахового життя в Поволжі і Шестериков майже зникає з інформаційних стрічок. Останнім серйозним успіхом став поділ 3-4 місць на Нижньо-Волзькому крайовому турнірі в Саратові (10 очок із 15-и). А вже в півфіналі чемпіонату РРФСР 1934-го в його активі лише 3,5 очка з 11-и (10 місце). Відходячи від активних шахів, Шестериков взяв участь у першому чемпіонаті СРСР за листуванням (1940 рік), який однак не був завершений через початок війни. Останні відомості – участь у чемпіонаті Саратова 1948 року (6 місце), де він названий старійшим саратовським шахістом. У Саратові й сьогодні пам’ятають про Шестерикова – про його перемогу в Поволзькому турнірі 1927-го, про «немалий внесок у розвиток саратовської шахової школи», про те, що «йому пощастило зустрічатися за шаховою дошкою з геніальними російськими шахістами О. Алєхіним, Ю. Боголюбовим, а також із гастролювавшими в Росії Е. Ласкером, Г. Пільсбері й Г. Мароці». Хоча скільки-небудь детальної біографії нам так і не зустрілося. *** *** *** На шляху до Казані, до свого найбільшого тріумфу, Шестериков зіграв товариський матч у Козлові Тамбовської губернії з І. Бубновим. Матч програв 2:3, натомість маємо ще один зразок творчості колишнього чернігівця. Одну з партій двобою надрукував журнал «64» із примітками І. Бубнова та А. Поляка. ШЕСТЕРИКОВ М.О. – БУБНОВ І.В. Козлов, 1927 1. е2–е4 с7–с6 2. d2–d4 d7–d5 3. Kb1–c3 d5:e4 4. Kc3:e4 Kb8–d7 (Гарний захист). 5. Cc1–f4 (Сильніше тут Kf3) Kg8–f6 6. Ke4:f6 Kd7:f6 7. Kg1–f3 (Якщо б Кf3 було зіграно вже на п’ятому ході, то тепер дуже сильно Kf3–e5!) Cc8–g4 8. Cf1–c4 e7–e6 9. c2–c3 Kf6–d5 10. Cf4–g3 Cf8–d6 11. 0-0 Cd6:g3 12. h2:g3 h7–h5 (Чорні вже захопили ініціативу). 13. Cc4–e2 Cg4:f3 14. Ce2:f3 h5–h4 15. Cf3:d5 (Всю партію білі грають дуже «мирно», що в підсумку призводить до поразки) Фd8:d5! (Після 15. … ed 16. Те1+ або 15. … cd 16. Фa4+ білі отримували контршанси). 16. Фd1–g4 h4:g3 17. Фg4:g3 (Якщо Ф:g7, то Тh1+! і мат через 2 ходи) 0–0–0 18. Фg3–e5? (Занадто панічно зіграно. Після Тfе1! у білих були шанси вирівняти партію) Фd5:e5 19. d4:e5 Тd8–d2 20. Тa1–b1 Тh8–d8 21. Тf1–e1 Тd2–c2 22. Те1–с1 Тс2–е2 23. Тс1–е1 Тd8–d2 24. Те1:е2 Тd2:e2 25. f2–f4 Тe2–d2 26. a2–a4 c6–c5! 27. b2–b4 (Краще Крh2) Тd2–c2! 28. Тb1–b3 c5–c4 29. Тb3–a3 Kpc8–c7 30. g2–g4(?) Крс7–с6 31. f4–f5 Kpe6–d5. 0:1 Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Таблиця тріумфального для М.Шестерикова ІV Поволзького турніру  Учасники ІІІ Поволзького турніру 1926 року. Шестериков сидить перший ліворуч
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |