20:48 Шахові легенди: Тамара Хардикова (Заковражна, Горбачова) | |
У 1960-х Тамара Григорівна виступала під прізвищем Заковражна, у 1970-х – як Горбачова. Кандидат у майстри спорту, чемпіонка Чернігова 1966 року, грала в обласних першостях ДСТ «Спартак», півфіналі жіночого чемпіонату України, у Всеукраїнському фіналі товариства «Буревісник». Востаннє – в середині 70-х. – У шахи я стала грати з шести років. Батько подарував мені шахи на день народження, і з цього часу ми з ним постійно грали. Про жодні змаганнях я й не думала. Але одного разу в школі збирали команду на змагання і ходили по класах, запитуючи, хто грає в шахи або шашки. Так я потрапила в команду школи. Спочатку мене поставили на шашкову дошку, але виявилося, що я сильніше дівчинки-шахістки. І нас поміняли місцями. Здається, я виграла всі партії, й суддя Микола Михайлович Вербицький запросив мене на міські змагання за олімпійською системою на наступні вихідні. Це було в 1960 році. Я прийшла на змагання і всі партії виграла. Пам'ятаю, що мені подарували великий альбом для фотографій. І тут же Вербицький запропонував мені записатися в шаховий гурток. Так я потрапила в гурток Палацу Піонерів на Серьожнікова. Кімната маленька, всього на 5 столів, тісно притиснутих один до одного. Ми обступали нашого тренера з усіх боків, заглядаючи через плече й слухаючи теорію та різні історії про великих шахістів. Показував він все на дошці за столом. Говорив повільно, щоб ми все запам'ятали. Микола Михайлович був чудовою людиною, люблячим і дітей, і шахи. Він ніколи не сердився і не підвищував голос. Коли вирішувалося питання, хто поїде в інше місто на змагання, вибирав тих, хто сильніше грав. Все було чесно, тому обходилось без образ і поблажок. З шахістів того часу пам'ятаю Геннадія Олеярша, Бориса Йоффе, Інну Якушеву, Тетяну Чернову. М.М. Вербицький возив нас на змагання, а іноді з нами був З.А. Міньковський. Мені подобалося їздити в різні міста, але мрії стати майстром не було. Просто подобалося грати в шахи і подобалося подорожувати. На змаганнях нам давали талони на їжу в кафе, ми їх міняли на гроші, і це був наш невеличкий заробіток. Талони були і в Чернігові, і в інших містах. Всі змагання проходили за рахунок держави – дорога, житло, харчування. Наша команда постійно їздила на «матчі дружби» трьох міст: Гомель, Брянськ, Чернігів. Місце проведення щороку змінювалося. Ці поїздки мені особливо запам'яталися і подобалися. Але були й інші міста: Київ, Львів, Запоріжжя, Житомир… Пам'ятаю такий випадок. У Києві мені дуже хотілося подивитися місто й побачити пам'ятки. Зігравши швидко партію, я відправлялася гуляти київськими вулицями. Так минуло кілька днів, я тричі програла і одну партію завершила нічию. Мене підізвав керівник команди, суворо відчитав і при цьому сказав, що якщо я ще раз програю, то поїду додому. І ось решту 8 чи 9 партій я виграла, хоча суперники були сильнішими, ніж ті, яким програла. Коли була школяркою, і ми поїхали в якесь місто на змагання, то стався такий випадок. Я потрапила в пастку, і у мене залишався невеселий вибір: або віддати ферзя, або отримати мат. Зрозуміло, віддала ферзя. Однак суперник був не дуже сильний, тому що через кілька ходів мені запропонували нічию. А шахісти з нашої команди спостерігали за партією. І я відмовилася від нічиєї. Пізніше я виграла, але отримала наганяй від команди, що я повинна була погоджуватись на нічию, тому що це командні змагання, а не особисті. Для мене не було незручних суперників. Але чим сильніше суперник, тим більше треба докласти зусиль для перемоги. Іноді це підвищує стимул. Мої кумири – це Таль і Морфі. Я завжди захоплювалася несподіваними комбінаціями в їх партіях. Одночасно я займалася волейболом, настільним тенісом, а пізніше мотоспортом, і кожен тренер просив мене вибрати щось одне, чого я так і не зробила. Але з часом залишилися тільки шахи. Я закінчила педагогічний інститут, вийшла заміж, і ми з сім'єю поїхали далеко від Чернігова, де ніяких шахових змагань не було. З тих пір я в шахи більше не грала. Працювала вчителем початкових класів, займалася сім'єю й своїми дітьми. Пройшло роки, майже 40 років, ми знову повернулися в Чернігів. Діти виросли, кожен із трьох моїх дітей отримав Червоний диплом, і вони більше не потребували моєї опіки. Я стала пенсіонеркою. І одного разу захотілося пограти в шахи. Стала грати з комп'ютером в інтернеті. Потім мені підказали сайт шахістів. Поступово я набрала рейтинг, і стала грати на міжнародних змаганнях за команди України, Одеси, «Динамо» Київ. Граю і зараз з різними командами з різних країн: Німеччини, США, Індії, Австралії, Греції, Іспанії, Канади та інших. Повернувшись у Чернігів, Тамара Хардикова продовжує активне шахове життя. В 2018-му розробила пам’ятні значки для учасників змагань «Зачарована Десна». Минулого року організувала меморіальний турнір на честь свого тренера Миколи Вербицького. Продовжує грати в інтернеті. А тепер, почувши про жіночий чемпіонат області, планує повернутися і в «живі» шахи… *** *** *** Зразки творчості Тамари Григорівни Заковражна Тамара – Малій Ольга Першість області ДСТ «Спартак», 1963 1.e4 e5 2.Kf3 d6 3.d4 Cg4 4.de C:f3 5.Ф:f3 de 6.Cc4 Kf6 7.0-0 Cd6 8.Cg5 Kbd7 9.Kc3 c6 10.Тad1 Ce7 11.Фg3 h6 12.Ce3 Тg8 13.f4 Фc7 14.Тd2 Cb4 15.fe C:c3 16.bc K:e5 17.Т:f6 Фe7 18.Тdf2 K:c4 19.C:h6 Тd8 20.Т:f7 Тd1+ 21.Тf1 Т:f1 22.Т:f1 Фc5+ 23.Kph1 Kd6 24.C:g7 Kpd7 25.Фh3+ Kpc7 26.Cd4 Фg5 27.C:a7 b6 28.g3 Kpb7 29.Фd7+ Kpa6 30.Ф:d6 Kp:a6 31.Ф:с6 Фе7 32.Фd5 Тd8 33.Тf7 Т:d5 34.Т:е7+. 1:0 Заковражна Тамара – Смирнова Світлана Командна першість обкомів профспілок ДСТ «Авангард», 1970 1.e4 c5 2.Kf3 Kc6 3.d4 e6 4.Ce3 d5 5.Kc3 Фa5 6.ed ed 7.dc C:c5 8.C:c5 Ф:c5 9.K:d5 Фa5+ 10.Kc3 Kge7 11.Cc4 0-0 12.0-0 Фh5 13.Тe1 Cg4 14.Ce2 Тad8 15.Kd2 C:e2 16.Т:e2 Kf5 17.Тe4 Ф:d1+ 18.Т:d1 Тd8 19.Kf3 Т:d1+ 20.K:d1 Т:d8 21.Ke3 K:e3 22.fe f6 23.a3 Kpf7 24.Kpf2 g5 25.g4 h6 26.Kpe2 Kpg6 27.h3 Kpf7 28.Kd4 Ke5 29.Kf5 Kpg6 30.Тd4 Т:d4 31.ed Kd7 32.Kpe3 h5 33.c4 hg 34.hg Kpf7 35.Kd6+ Kpe6 36.K:b7 Kpe7 37.Kpe4 Kb6 38.b3 Kd7 39.c5 Kb8 40.Kd6 Kc6 41.Kf5+ Kpd7 42.Kpd5 Ka5 43.b4 Kc6 44.Kpc4 Ka7 45.a4 Kc6 46.b5 ab 47.ab Ka7 48.d5 Kc8 49.b6. 1:0 Розмовляв Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»    Тамара Хардикова (Заковражна, Горбачова)
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |