14:10 Старий Чернігів: будинок, де жив відомий фотограф Мойсей Шамбон | |
Старі чернігівські будиночки – свідки історії міста. Вони можуть ще багато розповісти про життя наших пращурів. Проте унікальне різьблене минуле все частіше відступає під натиском сучасних багатоповерхівок. За підрахунком дослідників-краєзнавців Чернігів щороку втрачає від 5 до 10 дерев’яних будівель. Старі помешкання не витримують подиху часу. Але є ще куточки, де житлова забудова кінця ХІХ – початку ХХ століття збереглася до наших днів. А як вона виглядала більше 100 років тому, ми з вами на власні очі побачимо завдяки фотографу-аматору Мойсею Шамбону. Його світлини ми часто використовуємо у наших програмах. А то те, що Шамбон мешкав саме у цьому будинку, ми дізналися зовсім недавно. Максим Блакитний, вчений секретар Чернігівського обласного музею ім. Тарновського: «Мойсей Власович Шамбон народився в 1871 році у місті Трір, це в дальній частині Франції. На початку ХХ століття Мойсей Шамбон переїздить до Санкт-Петербурга, в столицю Російської Імперії. Де протягом кількох років викладає французьку мову у приватних навчальних закладах. Згодом, як відомо з джерел, саме у вересні 1913 році Мойсей Шамбон з родиною – дружиною і трьома доньками – переїздять до Чернігова. За порадою, вочевидь друзів Мойсея Шамбона, він винаймає будиночок – сучасна П’ятницька вулиця, на той час Новоп’ятницька вулиця №71». За часи існування будинку у ньому змінилося кілька поколінь чернігівців. І кожне залишило на ньому свої сліди, хоч наші стародавні майстри зводили житла на совість. Ця споруда типова для тогочасного Чернігова. Дерев’яна, одноповерхова, на цегляному фундаменті. Подбали будівниці і про принади помешкання – прикрасили чарівним дерев’яним мереживом. Його кількість та форма звичайно залежали від вподобань та гаманця власника. Подивимося на будинок очима Шамбона. Костянтин Ягодовський, голова чернігівської обласної організації українського товариства охорони пам’яток історії та культури: «Головний фасад будинку виходить на вулицю П’ятницьку. По фасаду 5 вікон та красивий ганок. Вікна прикрашені елементами дерев’яного різьблення. Дерев’яні лиштви, віконниці, сандрики та інші елементи відображають притаманне нашому краю дерев’яне мереживо. Також красивим дерев’яним мереживом прикрашена і веранда, яка у будинку знаходилась збоку дворового фасаду. І різьба декількох типів. Є різьба профільна, є різьба токарна, а є різьба суцільна. І тому, навіть на цьому будинку, можна побачити як прикрашалися будинки у місті Чернігові на той час. Різьба на цьому будинку свідчить, що господар міг собі дозволити прикрасити будинок». Різьблена веранда виходила до квітучого саду, де Шамбони збиралися за чаюванням та запрошували до себе в гості друзів – родину Васерів, про них ми вже вам розповідали, та художника Черка. Мойсей Власович викладав французьку мову в реальному училищі, а у вільний час на високому професійному рівні захоплювався фото справою. Він знімав повсякденне життя своєї сім’ї, друзів, панорамні види міста, його вулиці, площі, революційні події. Шамбони винаймали весь будинок. На той час він був новим і привабливим. Так, хто ж був власником цієї ошатної оселі на П’ятницькій, хто здав її в оренду французу Шамбону? На жаль, на сьогодні нам це встановити не вдалося. За словами сучасних мешканців будинку, тут весь час проживала донька першого господаря – пані Олена Горелая. У неї зберігалися оригінали документів на будівлю, датовані 1913 роком. Тож порівняємо, як за радянських часів – сьогодення з 1913. Територія садиби залишилася в межах початку ХХ століття. Зберігся навіть старий сарай. У ньому, як і в самому будинку, замінили лише дах – з металевого на шиферний. Дворовий ганочок теж на своєму старому місці. Замість затишної літньої веранди з’явилася нова господарська прибудова. Центральний ганок не зберігся. Костянтин Ягодовський, голова чернігівської обласної організації українського товариства охорони пам’яток історії та культури: «На вулиці П’ятницькій залишилась ще ціла група, більш ніж 3 будинки, які на світлинах Шамбона виглядають тоді новими. На жаль, і дерев’яне мереживо, і навіть паркани, які були прикрашені різьбою, до цього часу не збереглися, але самі будинки стоять. І тому запрошуємо не гаяти час, а подивитись на цей мальовничий куточок Чернігова». А як склалася подальша доля фотографа-аматора Мойсея Шамбона? Як свідчать архівні джерела, через руйнівні події революції та громадянської війни у 1921 році родина виїздить на батьківщину. Максим Блакитний, вчений секретар Чернігівського обласного музею ім. Тарновського: «Родина Шамбонів, нащадки якої зараз мешкають у Франції, розподілилися на кілька гілок. Але чернігівський історичний музей Василя Тарновського підтримують з ними зв’язки. Родина Шамбонів приїздила на свою, можна так сказати, малу батьківщину своїх предків до Чернігова. В 2012 році вони оглянули будинок. На жаль, на той час не було відомо про будинок, де спочатку винаймала родина Шамбонів житло. Але ми отримали унікальний родинний альбом Шамбонів. Аналогів поки що цьому альбому немає. Хоча окремо існують родинні фотоальбоми, але які частково дають уявлення про Чернігів, зокрема його мешканців, історію саме міську початку ХХ століття. Мойсей Власович Шамбон похований в передмісті Парижа. Помер в 1945 році». Старі будиночки нашого міста приховують ще багато таємниць. А ми з вами відкрили ще одну сторінку невідомого Чернігові. Дивовижне й прекрасне поряд, придивіться. Джерело: «gorod.cn»  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |