19:40 Сучасний тваринницький комплекс збудували на Менщині, у Дягові. Відео | |
Високу продуктивність і якість молока може дати лише великотоварне виробництво, сучасні тваринницькі комплекси і доїльні зали. Саме такий комплекс у середині січня відкрився у фермерському господарстві «Бутенко». Нові красені-будівлі виросли там, де кілька років тому стриміли лише два напіврозвалені скотарники побудови 60-х років минулого століття. По фермі у… черевиках Навіть «діти бетону і асфальту», які корову лише на картинці бачили, і ті, мабуть, подивувалися б облаштуванню нового комплексу. А що говорити про нас, які у селі виросли, а колгоспна молочна ферма закарбувалася у пам’яті вічними гумовими чоботами і закизяченими коровами, гнойовим болотом та кисло-нудотним смородом силосу. А тут навіть ззовні будівель відчуваєш, що «не так, як колись»: навкруги гладенький асфальт, куп гною не видно, а навпаки – поряд зелена зона розміщена, троянди висаджувати там збираються. Заінтригували? Так це ще тільки початок. Гостинний господар Олексій Бутенко передає нас володарці цього молочного царства – завідувачу тваринницького комплексу Світлані Назаренко. – Проходьте, дивіться, – запрошує Світлана Леонідівна. – У комплексі під одним дахом розміщені всі необхідні приміщення. Це – кімната для персоналу, це – гардеробні для чоловіків і жінок окремо, тут навіть душові кабіни є. Оце – молочний блок із танкерами (спеціальні ємкості – авт.), в які очищене і охолоджене молоко надходить. Потім його молоковоз забирає. А це – пральні машини, де щоденно перуть серветки, якими вим’я коровам протирають. Для кожної корови – окрема серветка. Чистота мало не стерильна. Навіть підлога з підігрівом! По такій фермі не те що в черевиках, а й у шкарпетках ходити не страшно. Окрема кімната для фахівців зі штучного запліднення, інша – для ветлікаря. Є всі необхідні медикаменти, на цьому у фермерському господарстві не економлять. – Маємо молочне стадо в 216 голів, – каже Світлана Назаренко. – Комплекс розрахований на 500, тож плануємо поголів’я збільшувати. Працівників на комплексі небагато: чотири оператори машинного доїння (до речі, один із найкращих – чоловік, Сергій Петренко), три скотарі, два ветеринари, зоотехнік, завідувач комплексу, кочегар і бухгалтер. Майже усі процеси автоматизовані і комп’ютеризовані, працює відеоспостереження. Обладнання обслуговує оператор-наладчик Олександр Бушак. Коров’ячий санаторій У комплексі навіть у приміщеннях для утримання тварин немає ні бруду, ні неприємного запаху. Гній збігає у жижозбірник, твердий – через транспортер надходить у спеціальне приміщення (а не на вулицю!), де його забирає трактор. Комплекс автономний: має власну водонапірну вежу, опалюється двома котлами піролізного горіння, які працюють на дровах. Навіть якщо зникне електроенергія – не біда. Є власний дизель-генератор. Тепер за процес доїння. Спеціальним коридором по бетонній підлозі, всипаній свіжою тирсою, тварини потрапляють до приміщення-накопичувача, звідти – безпосередньо в доїльний зал. Він приймає одночасно 24 корови. Оператори машинного доїння – усі в рукавицях і спеціальному одязі – миють їм вим’я теплою водою, протирають серветками, перевіряють, щоб не було захворювання на мастит. Потім під’єднують доїльні апарати. Процес їх відключення, очищення і охолодження молока відбувається автоматично, без контакту з людьми. Тому і вдається отримувати молоко найвищого класу. Потім кожну дійку ще й спеціальним розчином обробляють, щоб не було подразнення чи зараження. Від одної корови отримують щоденно в середньому 17 літрів молока. Тварини – чисті і вгодовані, роги спиляні, щоб ні одна одну, ні скотаря не травмували. – Велике значення має і раціон тварин, процес годування, – ділиться секретами зоотехнік В’ячеслав Смаль. – Наші корови на випасі не бувають, отримують монокорм. Це суміш подрібненого силосу, сіна, сінажу з додаванням комбікорму і вітамінів. Також додаємо насіння льону, картоплю, інколи – хвою, використовуємо тільки натуральні корми. Навіть кукурудзу, яку вирощуємо на силос, підживлюємо органікою, а не мінеральними добривами. Цей тваринницький комплекс у Дягові нагадує такий собі коров’ячий готель, навіть спеціальні липучки розміром із простирадло є, щоб мухи тваринам не заважали. Подібний комплекс на Менщині є ще лише один – у ТОВ «Мена-Авангард». І держава згадала… Є чому дивуватися. Не даремно колишні тваринники з Дягови і навколишніх сіл прохали Олексія Бутенка провести для них екскурсії, вже більше сотні людей побували. Потім ділилися враженнями: «На цю ферму зайшов – і немов у майбутнє потрапив. Ех, нам би так колись попрацювати!..» Ще один корівник знаходиться в процесі будівництва, споруджується спеціальне приміщення-профілакторій для утримання хворих тварин. Керівник фермерського господарства зразу попередив: «Тільки не надумайтеся писати, що це все сам Бутенко зробив. Тут і мої сини Роман, Микола та Іван руки і сили доклали, і увесь наш чудовий колектив. Це спільне досягнення». Подивишся – справді Європа на Менщину прийшла. Точніше, привели її до нас мудра хазяйська кмітливість, бажання і працьовитість. Бо коли лише за безвізовий режим з Єросоюзом перейматися та ходити по світу з простягненою рукою, кредити вимолюючи, європейське життя не настане. П’ять довгих років дягівський фермер витратив на отримання різноманітних дозволів, оформлення інших документів, придбання будівельних матеріалів і обладнання, саме будівництво. Вклав шість мільйонів гривень коштів, допомоги від держави не чекав, кредитів не брав. Два відсотки від вартості будівництва, а це 120 тисяч гривень, на потреби місцевої громади перерахував. Нові робочі місця, екологічна безпека, якісний продукт, який хоч завтра за кордон продавати можна, – здавалося б, такі починання обома руками на вищих і середніх щаблях влади підтримуватимуть. І держава згадала: з початку року, як розповідають працівники комплексу, вже чотири перевірки було. То мило виявилося не сертифіковане, то робочий одяг не такий придбали. Звісно, покарали, штрафи повиписували. Тяжкий шлях до Європи, ох, тяжкий… Анатолій ФУРМАН. Фото Валерія ТИХОНОВА Джерело: Наше слово.  | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |