08:55 22 травня. Святого Миколая чудотворця | |
Сьогодні святого Миколая чудотворця. Всі знали, що крім весняного, є ще й зимовий Миколай (19), тому казали: «У кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи». Хоч «весняний» Миколай і не такий урочистий, як «зимовий», але й він шанувався українцями та був позначений деякими цікавими обрядами. Найбільш урочисто цей день відзначали гуцули, влаштовуючи «полонинський хід» –тварин виганяли на полонини. Попереду процесії йшов «депутат» – керівник пастухів – і два його помічники з трембітами. За ними рушало стадо, а потім дорослі й діти. Від околиці села жінки з дітьми поверталися, а чоловіки супроводжували отару до пасовиськ. На полонині старший чабан за допомогою кресала розпалював «живий огонь», який мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійбище. На Херсонщині в цей день наймали до Покрови (14 жовтня) сезонних робітників – «строкачів». Про весняного Миколая існує чимало поетичних приказок: «До Миколи не буде літа ніколи», «Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи», «До Миколи нема добра ніколи». Вважали, що після Миколи не можна садити бахчу, бо зав’язі не буде. На Миколая не можна мочити коноплі, бо як будеш витягувати, то витягнеш утопленика. З Миколи починався купальський сезон. Українці вірили, що з цього дня вода освячується. А то, «з чоловіка верба виросте», тобто верба виросте над його могилою з поставленого на ній вербового хреста. Цей день називали ще «сухим днем» – заборонялося працювати, щоб не було посухи. У Сербії вірили, що після святого Миколи ніщо не завадить урожаю фруктів. На Поділлі в піч клали шмат заліза в піч, щоб вовки не брали худобу. З іменинами вітайте Миколу, Дмитра, Йосипа, Василя. За матеріалами Укрінформ | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |