14:25 Чернігівщина відзначатиме сторіччя подій Української революції | |
1917-й рік поклав початок нехай і короткому, але все ж відродженню української державності. Сторіччя по тому Україна готується офіційно згадати події тих п’яти років, які передували приходу радянської влади на українські землі. Події, які сталися 100 років тому — Українська революція — були переламними й досі визначають сьогодення України. Саме тоді українці отримали практичний досвід створення держави у ХХ столітті, а поняття України вперше за кілька століть з суто географічного перетворилося і на політичне — УНР була офіційно визнана рядом держав. Стартом Української революції вважається початок березня 1917 року, коли була створена Центральна Рада — парламент майбутньої УНР. А завершенням — остаточне встановлення більшовицької влади в Україні у 1921 році. Сам термін «Українська революція» — порівняно новий і є альтернативою для «Жовтневої революції», яку використовувала радянська історіографія, та «Революція в Україні», що просто розглядає Російську революцію та події у колишній Російській імперії з українськими особливостями. Разом з усією країною вшановуватиме Українську революцію 1917-1921 років та Українську народну республіку (УНР) і Чернігівщина. Розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 14.02.2017 № 78 затверджено план заходів з підготовки та відзначення в області 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років. Планом передбачено ряд заходів, які відбудуться в області упродовж 2017-2021 років. На сьогодні представники наукових кіл краю, громадськості за підтримки Чернігівської обласної державної адміністрації планують у березні 2017 року провести круглий стіл для обговорення актуальних питань вшанування на території області пам’яті героїв Української революції та виконання відповідного Плану заходів. Зокрема, на обговорення винесені питання увіковічення найбільш значущих постатей боротьби за незалежність у 1917-1921 роках, які є уродженцями Чернігівщини. Іншим важливим питанням є відзначення пам’ятних місць, пов’язаних з подіями столітньої давнини. Зокрема, щодо перепоховання одного з учасників бою під Крутами, могила якого знаходиться поряд зі станцією, в одному з сіл нинішнього Борзнянського району. Крім того, цьогоріч у березні Чернігівщина відзначатиме 100-річчя початку Української революції та створення Української Центральної Ради, а також проведення Перших Українських зборів. На 20 квітня заплановані заходи до 100-річчя проголошення добровольчого українського полку імені гетьмана Петра Дорошенка. У травні область відзначатиме 100-річчя формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку створення українського національного війська. На червень заплановані заходи до 100-річчя проведення І Українського з’їзду та проголошення І Універсалу. Крім того, а також створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради, першого українського уряду. У листопаді Чернігівщина разом з усією українською спільнотою відзначатиме 100-річчя проголошення Української Народної Республіки. 4 березня 1917 року вважається не лише стартом революції, а й початком новітнього українського парламенту. Тож у березні 2017 року у Верховній Раді заплановано відкрити Музей парламентаризму. Його обладнають на одному з поверхів. Там виставлятимуться копії документів часів Русі («Руська правда» Ярослава Мудрого), Конституції Пилипа Орлика, IV універсалу, гравюри та фото про вітчизняний парламентаризм. Музей буде постійним. Встановити пам’ятник військовому командиру УНР Симону Петлюрі планував ще Віктор Ющенко у 2005-2006 роках. Однак єдине, що було зроблене з того часу — меморіальна дошка на Будинку вчителя (де діяла Центральна Рада). У 2009 році вся справа зупинилася на стадії виділення Київрадою землі під монумент. Зараз уряд ще раз офіційно затвердив його встановлення у Києві, тому питання знову стосується лише виділення ділянки столичною владою. Пам’ятник з'явиться або біля Будинку вчителя, або на початку вулиці Петлюри (на місці пам'ятника Щорсу). За планом, встановити його мають до 2019 року. А на листопад цього року запланована велика фото-документальна виставка про Українську революцію у різних регіонах, де з 1917 року діяв український рух. Виставка покликана показати всеукраїнський характер революційних подій. Тобто, що революція була не лише у Києві, а охоплювала всю етнічну територію України - скрізь, де були українці. Зокрема й на Кубані, Холмщині і Берестейщині. У 2017 році має почати діяти геоінформаційна система «Місця пам’яті Української революції» — масив даних про локації, де народилися і жили активні учасники революції, де розміщувалися органи влади та громадські організації, проходили маніфестації й відбувалися бої, а також про місця поховань. Згодом на основі цих даних у так званих «місцях пам’яті» будуть встановлюватися меморіальні дошки чи пам'ятники. Лише у Києві таких локацій буде близько трьох сотень. У квітні наступного року виповниться сто років Кримському походу армії УНР під керівництвом полковника Петра Болбочана. До цієї дати Інститут національної пам’яті планує провести фото-документальну виставку, яка розповідатиме про історію українських військових формацій (включно з Українською галицькою армією) часів революції та місця боїв. На противагу визвольним подіям 1940-1950-х років, які були переважно на Західній Україні, бойові дії періоду революції велися по всій країні. Мета проекту — показати, що чинні Збройні сили є не стільки спадкоємцями радянської традиції, скільки власної української. Також на військову тематику видаватимуться брошури, настінні календарі, обговорюється ідея дитячих ігор на революційну тематику. Історія з перепохованням Олександра Олеся спричинила значний резонанс щодо теми іноземних поховань українських діячів. Як розповів ВВС Україна керівник відділу обліку збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд, закордоном нараховується близько 250 тисяч могил українців, які в той чи інший спосіб себе проявили в українському еміграційному житті. Наразі в Інституті триває формування реєстру цих поховань. Зокрема встановлюється - ким і до якого часу могила проплачена. За результатами цієї роботи ми для себе позначаємо, який стан тих чи інших поховань, і щодо яких із них потрібно негайне втручання для їхнього збереження. Наразі рента за могили на закордонних кладовищах різна, залежно від країни та цвинтаря — у середньому від 35 до 50 євро на рік. До сторіччя революції заплановано впорядкувати могили діячів того періоду, зокрема й на території інших держав. Відзначення пам'яті Української революції вже почалося. У січні в Києві відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Євгену Коновальцю. Ще раніше Київрада перейменувала кілька вулиць на честь військових діячів УНР (наприклад, вулицю Кутузова перейменували на честь генерала Армії УНР Алмазова, а вулицю Суворова — на честь генерала-полковника Армії УНР Омеляновича-Павленка). Перейменування відбулися й в інших містах (тільки іменем Євгена Коновальця названо понад 30 вулиць по всій Україні). Коментар представника Українського інституту національної пам’яті в області Сергія Бутка Два промовистих історичних факти: 22 серпня 1992 року Микола Плав’юк, останній президент Української Народної Республіки в екзилі (тобто вигнанні, еміграції), урочисто передав повноваження та атрибути УНР Леоніду Кравчуку, першому всенародно обраному Президенту України. Леонід Кравчук у 1990-ті роки зізнався журналістам, що у 1991-1992 роках він ночами вивчав документи Української Центральної Ради 1917-1918 років з метою отримання досвіду будівництва української держави, що робити, як робити, як перемогти і уникнути помилок предків. Отже, незалежна Україна є прямою правонаступницею Української Народної Республіки. З березня 1917 року Українську революцію очолила Центральна Рада і вже 20 листопада того ж року було проголошено створення української держави — Української Народної Республіки, яка оголосила про свою незалежність 22 січня 1918 року, була визнана рядом держав. Саме з цих епохальних в історії українського народу подій Української революції 1917-1921 років бере свій початок сучасна українська державність. Сучасна держава Україна була відновлена 24 серпня 1991 року і до цієї перемоги було 70 років визвольної боротьби, що коштували нашій нації мільйонних жертв і колосальних зусиль. Сформована у 1917-1921 роках і щедро оплачена кров’ю кращих доньок і синів українського народу ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності Президентом України 22 січня 2016 року підписано Указ № 17 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років», яким 2017-й проголошено Роком Української революції. Відзначення 100-річчя Української революції є не тільки святом, не тільки даниною пам’яті про славетні і водночас драматичні і трагічні сторінки нашої історії. Це у значній мірі саме вивчення досвіду і уроків Української революції, розуміння тих помилок і хибних ідей й рішень, що привели до поразки тодішню українську державу. Так, 17 грудня 2017 року ми відзначаємо таку чорну подію, як початок першої у XX столітті російської агресії проти України та її держави УНР. Чернігівщина взяла активну участь в Українській революції 1917-1921 років, й українському державотворенні. І на її території за вагомою участю наших земляків, згадайте про Аверкія Гончаренка, Осипа Твердовського, Івана Ремболовича та багатьох інших, вирішувалася доля нашої державності і творилися легендарні подвиги, такі як бій під Крутами, оборона Бахмачу тощо. Ілля Шраг, Роман Бжеський, Євген Онацький, Максим Загривний, Софія Русова та багато інших славетних уродженців Чернігівщини творили, будували і захищали Українську державу того часу. Низький уклін і шана героїчним предками від сьогоднішніх спадкоємців і продовжувачів українського державотворення! У рік 100-річчя початку Української революції 1917-1921 років розуміємо: сьогодні, як і 100 років тому, Україна змушена зброєю захищати власний цивілізаційний вибір, свободу, демократію, державний суверенітет від російського агресора. У цій війні важливо пам’ятати і не допустити тих помилок і прорахунків, які призвели до поразки Української революції. Основа причина тодішньої поразки — внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Таким чином, національна єдність — обов’язкова умова збереження незалежності та державності. За матеріалами Українського інституту національної пам’яті | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |