17:11 День пам’яті жертв голодоморів в Україні у головній бібліотеці Чернігівщини | |
28 листопада 2015 р. у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка за участі громадськості, науковців, студентства, музейників, бібліотекарів міста і співробітників Українського інституту національної пам’яті відзначено пам’ять жертв голодоморів в Україні і Людей Правди. Учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв комуністичного геноциду і всіх тих, хто чинив йому спротив, говорив правду про злочин вбивства голодом. Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського, розповів про заходи в області щодо відзначення пам’ять жертв голодоморів, організацію презентації виставки «Спротив геноциду», донесення інформації про Людей Правди в усіх районах і містах Чернігівщини. Він із гіркотою констатував, що і в цьому році громадськість і влада області й обласного центру змушена запалити свічку пам’яті біля П’ятницької церкви за відсутності пам’ятника або пам’ятного знаку, меморіалу жертвам Голодомору. За вже майже десять років міська влада Чернігова так і не спромоглася, попри усі обіцянки, його створити… Висловив надію, що новообрана Чернігівська міська рада нарешті виконає свій обов’язок перед загиблими земляками. Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, презентуючи віртуальну виставку УІНП «ЛЮДИ ПРАВДИ», привернув увагу на необхідності усвідомлення катастрофічних масштабів Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. Так, в Україні комуністичний режим за час менше року вбив голодом більше власних селян (3,9 млн. людей), ніж за 4-ри роки Другої світової війни загинуло українців у лавах Червоної армії (3,5 млн. людей), а на Чернігівщині майже втричі більше (362.700 людей) померло від голоду у порівнянні з жертвами дворічної нацистської окупації області (127 тис. людей). Представляючи Людей Правди, які, ризикуючи кар’єрою чи навіть власним життям, розкривали Україні і всьому світу правду про Голодомор, він відмітив, що спадкоємці комуністичних ідеологів, організаторів, виконавців геноциду і сьогодні намагаються її очорнити і приховати. Один із останніх прикладів: у 2015 р. керівництво Російської Федерації внесло праці Рафаеля Лемкіна, американського юриста, який ще в 1953 р. кваліфікував Голодомор як найважливішу складову радянського геноциду в Україні, до «федерального списку екстремістських матеріалів». Сергій ГОРОБЕЦЬ, співробітник Українського інституту національної пам’яті, представив виставку «СПРОТИВ ГЕНОЦИДУ», яку створили Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні. Він розповів, що експозиція виставки охоплює період 1917–1933 рр. З проголошенням Української Народної Республіки українська нація стала на шлях створення незалежної демократичної держави, яка зазнала військової агресії та окупації з боку більшовицької Росії. Для подолання руху опору українського народу комуністичним режимом в Україні було застосовано терор голодом 1921–1923 рр., масові репресії, депортації до новостворених радянських концтаборів системи ГУЛАГ, штучно організований Голодомор-геноцид 1932–1933 років. Документальні матеріали свідчать про потужну хвилю визвольного руху. Тільки у 1930 р. відбулося 4,1 тис. масових селянських виступів і повстань, у яких взяло участь 1,2 млн. осіб. На окремому банері «Збройні повстання на Чернігівщині 1931 року» мовою документів розповідається про одне з найбільших повстань на чолі з Якимом Рябченком на Чернігівщині навесні 1931 р., що охопило Городнянський, Ріпкинський, Сновський, Менський та Сосницький райони. Там згадано і про боротьбу «Партії Вільного козацтва» на Корюківщині проти злочинного режиму. У щойно виданій Українським інститутом національної пам’яті «Книзі-каталогу виставки «СПРОТИВ ГЕНОЦИДУ» для зацікавленого читача є всі матеріали експозиції. С. ГОРОБЕЦЬ також поділився і приголомшуючими результатами досліджень про виконавців злочину вбивства голодом за документами Державного архіву Чернігівської області – сільських комуністичних і комсомольських активістів. Вони виявляються безжальними виконавцями усіх злочинних наказів, яких важко навіть називати людьми. Комуністична влада спеціально впродовж 1920-х років «вирощувала» садистів, вбивць, ґвалтівників, грабіжників, людей без серця – справжніх солдатів партії. Вікторія СОЛОННІКОВА, співробітник краєзнавчого відділу Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, презентувала книжкову виставку «Бережи життя живущий. Чернігівщина 1932–1933. Пошук… Пам’ять…», у якій представлені видані в Україні, і безпосередньо в області, книги, брошури, буклети, журнальні публікації про цю голодову катастрофу. Вона привернула увагу до важливого факту, що наша землячка Софія Русова ще восени 1932 р. в Чехословаччині почала бити в набат, звертатися до українства в еміграції і громадськості і влади європейських країн за допомогою голодуючим в Україні. Інна АЛІФЕРЕНКО, модератор заходу, директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, поділилася спогадами її родичів про жах голодних 32-33 років. Наголосила на виключній важливості для громадськості виставки «СПРОТИВ ГЕНОЦИДУ» і віртуальної виставки для знання правди про минуле і виховання українських патріотів, людей високих загальнолюдських моральних якостей. Вона оголосила, що відвідувачі бібліотек області на постійній основі матимуть можливість ознайомитися з експозиціями цих виставок безпосередньо, або в електронному вигляді та завдяки «Каталогу виставки «СПРОТИВ ГЕНОЦИДУ». Організатори: Український інститут національної пам’яті, Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського. Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України   | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |