17:59 Яка меморіальна політика на Чернігівщині щодо Миколи Міхновського? | |
Ще з початків історії людства загальновизнано, що найважливішим критерієм відзначення, вшанування історичних осіб, події тощо є їхня меморіалізація: встановлення меморіалів, пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дошок. До меморіальної політики відноситься також і найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, скверів та інших споруд у населених пунктах. Як на Чернігівщині за цим критерієм вшановують Миколу Міхновського, якому 31 березня 2015 року виповнюється 142-а роки від дня народження? ЗАСЛУГИ МІХНОВСЬКОГО ПЕРЕД УКРАЇНОЮ Микола Іванович Міхновський (1873–1924) – визначний український громадсько-політичний діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму й державної самостійності України, організатор української армії. Ідеолог боротьби за державну незалежність України, член української організації «Молода громада» (1891), провідник та ідеолог «Братства тарасівців» (1892), член і ідеолог Революційної української партії (1900), засновник самостійницької Української народної партії (1902) та її підпільної бойової структури «Оборона України», один із лідерів Української демократично-хліборобської партії (1918) тощо. Автор програм, які власне становлять основу українського націоналізму: «Самостійна Україна» (1900), «Десять заповідей УНП» (1902) тощо. Важко переоцінити його пропаганду української національної ідеї за останні п’ять-шість років перед Першою світовою війною серед промислових та хліборобських кіл Слобожанщини та Донеччини, зокрема, у Слов’янському районі, де брав участь в організації соляних промислів. З початком Української революції у березні 1917 р. Міхновський послідовно боровся за державну незалежність України. Саме з його ініціативи створено Український військовий клуб імені гетьмана П.Полуботка, який об’єднав державників-самостійників. Ініціював українізацію російської армії, організації національних Збройних Сил. За його безпосередньою участю створені Перший Український козачий полк імені Б. Хмельницького та інші військові формування. Ця ініціатива і робота Міхновського з іншими патріотами всупереч вождям Української Центральної Ради двічі врятувала українську владу восени 1917 р. та у січні 1918 р. від повного розгрому від російсько-більшовицького агресора та його «п’ятої колони». У 1918–1919 рр. боровся за збереження, консолідацію та несоціалістичну політику Української держави гетьмана Павла Скоропадського та Директорії УНР. В останні роки життя після поразки Української революції пропагував українську національну ідею та брав участь у кооперативному русі на Кубані. ЗВ’ЯЗОК МІХНОВСЬКОГО З ЧЕРНІГІВЩИНОЮ Він із старовинного козацького роду, корені якого простежуються ще з 17 ст. Народився у сім'ї сільського священика у селі Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії 19 (31 – за новим календарем) березня 1873 р. Тепер це село входить до Згурівського району Київської області, розташовано на межі із Прилуцьким районом Чернігівської області. Середню освіту Микола Міхновський здобув у гімназії в м. Прилуки (сучасна Чернігівська область), де вчився з серпня 1882 р. до 1891 р. Прилуцька чоловіча гімназія була за кілька десятків кілометрів від його рідного села. ЯК ВШАНОВУЮТЬ МИКОЛУ МІХНОВСЬКОГО НА ЧЕРНІГІВЩИНІ? 5 квітня 2013 р. у м. Прилуки була відкрита меморіальна дошка Миколі Міхновському на будівлі гімназії № 1, яку він закінчив у 1891 р. На дошці викарбовано слова Міхновського: «Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів». У 2012 р. планувалося назвати одну з вулиць м. Ніжин іменем Міхновського. Був навіть підготовлений проект рішення для розгляду депутатами на сесії міськради. Але плани залишилися на папері… Жодні інші згадки про увічнення пам’яті великого українця на Чернігівщині та в обласному центрі відсутні. Чому має бути меморіальне вшанування у Чернігові? Такого питання в Івано-Франківську, коли назвали його іменем одну з вулиць цього міста, громада і місцева влада не задавали. Хоч Міхновський там не жив і не працював, його «Самостійна Україна» вперше друкувалася у Львові. Водночас у Чернігові ще збереглися пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіальні дошки, назви вулиць ворогам української державної незалежності (майже сотня!). Більше того, серед існуючих назв вулиць існує вулиця імені Фелікса Дзержинського – засновника ВЧК (більшовицька політична поліція), відповідального за організацію масових вбивств і репресій сотень тисяч людей в Україні. ПІДСУМОК Навіть побічний аналіз меморіальної політики на Чернігівщині і особливо в обласному центрі показує, що крім меморіальної дошки у Прилуках Микола Міхновський ніде не вшанований. Більше того, вороги української державної незалежності, проти яких він боровся, ще домінують у пам’ятниках, меморіальних дошках, назвах вулиць. Тому не дивно, що навесні-влітку 2014 р. російський агресор так розраховував створити на Чернігово-Сіверщині свою маріонеткову структуру під назвою «Чернігівська народна республіка» як базу для захоплення столиці і всієї країни. Дякуючи патріотичній громаді нашого козацького краю ці плани були зірвані. Це підштовхує до висновку, що важливо проводити таку меморіальну політику, яка чітко покаже агресору – всі його цілі і плани марні, не треба і починати. На українській землі є один єдиний господар – українській народ. Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |