09:13 Примула – символ весни. Легенди | |
Всі квіти в наших садах прекрасні і зворушливі, але первоцвіти серед них займають особливе місце. Вони першими зацвітають весною, радуючи око своєю невигадливої красою. Їх яскравим представником є примула. У садах ще не встиг зійти сніг, а примули вже цвітуть острівцями жовтих, білих, синіх та рожевих відтінків, в обрамленні зелені молодого листя. Примулу можна зустріти на всіх континентах, головним чином у зонах з помірним кліматом. Імовірно, тому із примулою, як ні з якою іншою квіткою, пов’язано так багато легенд і повір’їв. Від стародавніх греків. За однією з легенд, зібралися одого разу грецькі боги на своєму Олімпі, щоб вирішити долю одного юнака, що страждав паралічем. Думали-думали й ухвалили перетворити його, щоб не мучився, у квітку, аби допомагав людям позбуватися від усяких хвороб, у тому числі й від паралічу. Так і з’явилася народна назва примули – «паралічна трава». У Великобританії ж існує легенда, що в дощ під листям й у квітках примули ховаються маленькі феї та дітки гномів, а в місячну ніч вони підвішують до примул росинки, які світяться мов чарівні ліхтарики… Не вірите? Тоді варто перевірити і поїхати у Великобританію. Про походження цих квітів розповідають і цікаву легенду: «Одного разу, коли апостол Петро, якому довірені були ключі від царства небесного, знаходився на варті біля входу в рай, йому раптом доповіли, що хтось, здобувши підроблені ключі, має намір проникнути туди без його дозволу. Вражений такою жахливою звісткою, апостол з переляку випустив з рук свою в’язку золотих ключів, і вона, падаючи від зірки до зірки, полетіла на нашу землю. Бажаючи перехопити її, апостол відправив навздогін за нею ангела; але перш, ніж ангел встиг виконати наказ апостола, ключі вже впали на землю, глибоко в неї врізалися, і на тому місці виросла жовта, схожа на ключі апостола квітка. Відтоді, додає переказ, хоча ангел, і взяв із собою ключі св. Петра назад, але слабкі відбитки їх залишилися на землі, і кожного року з них виростають квіти, які відмикають нам двері до теплої погоди, до теплого літа…». Фотографував Сергій Черняков, «Чернігівський формат».    | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |