21:23 Шахи. Жіноча першість області: чому зірки повертаються? | |
![]() Організаторам вдалося залучити ледь не всіх колишніх «зірочок», чиї імена були на слуху ще не так давно, але які в силу тих чи інших обставин припинили заняття й виступи. Саме до них ми звернулися з проханням пояснити, що спонукало їх повернутися за шахову дошку. І хай для переважної більшості це буде не повноцінне повернення, а всього лише разова акція, однак і таке рішення багатьом далося не просто. Наталія Кологойда востаннє грала 10 років тому: – Хотілося підтримати ідею проведення саме жіночих турнірів. Тим паче, що зараз все більше дівчат можна побачити на шахових гуртках. І, звісно, відчути ті емоції, що залишилися в минулому, азарт до перемоги. Антоніна Кологойда поза шахами вже також близько десятиріччя, хоча останнім часом іноді все ж ризикує виступати в командних змаганнях: – Із задоволенням прийняла пропозицію щодо участі в жіночій першості. Спершу дуже здивувалась, такий формат змагань для Чернігова дійсно новий, але ідея цікава. Вирішила, що обов’язково повинна підтримати її, та внести свій вклад в поширення жіночих шахів, адже жінок, як не дивно, у цьому спорті дійсно мало. Дуже цікаво познайомитись з молодими шахістами та моїми попередницями. І хоча я граю досить рідко, однак інтерес до гри не пропав, тож з нетерпінням чекаю змагань. І впевнена: не зважаючи на результат, це буде маленьке свято перед Всесвітнім жіночим днем. Діана Божкова з більш молодого покоління, вона припинила активні виступи трохи більше двох років тому: – У старших класах школи було важко приділяти шахам значну увагу. Підготовка до ЗНО, підвищення оцінок для покращення середнього балу атестату – все це займало купу часу і шахи відійшли на задній план. Школа закінчилась, але життєвих клопот менше не ставало. Лише відновлення студентської організації з шахів у «Києво-Могилянській академії» надавало можливість продовжувати заняття, але вже самостійно, без тренера. Порад і настанов якого мені дійсно не вистачає. Тому почувши про турнір, присвячений 8-му березня, я не змогла відмовитися. Поринути в атмосферу запеклої боротьби та переживань – це те, чого мені так не вистачало з років закінчення школи! І, звичайно, ми не забуваємо, що цей турнір проводиться з метою заохочення жіночої частини населення до гри в шахи. А я ще з власного досвіду пам’ятаю як це – бути єдиною дівчиною серед хлопців :) Тамара Хардикова нині завзято грає в Інтернеті, але востаннє вживу за шаховою дошкою змагалася в другій половині 1970-х, коли інших майбутніх учасниць першості ще й не було на світі: – З роками розумієш, що чогось не вистачає в житті, а точніше – це шахових битв. Це ностальгія за дитинством, де шахи і шахові змагання стояли на першому місці в бурхливому потоці життя. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату» ![]() Діана Божкова на меморіалі Олександра Носенка. Лютий 2018 р. Наталія (зліва), Антоніна (праворуч) і Григорій (внизу) Кологойди з тренером Володимиром Куратовим. Весна 2002 р. За шахівницею Тамара Хардикова (ліворуч)
| |
|
![]() |
|
Всього коментарів: 0 | |