ЧЕРНІГІВСЬКИЙ
ФОРМАТ

Чи відомо вам, що так звані народні перекази та легенди, в яких прийнято вбачати зв’язок століть і поколінь, засвідчують скоріше повну втрату пам’яті громад про витоки населених пунктів і являють собою доволі поверхові спроби пояснити топоніми, значення яких людині ХХI ст. часто-густо було не зрозумілим?...
... Читати далі »

На початку ХVІІ ст. згадується Уланівський острів.
Він зустрічається в описі кордонів «острова Уланівського в дубровах чернігівських», наданому Івашку Васюковичу в червні 1616 р.: «почавши з устя струги Буровиці до Високого селища (мається на увазі Велика Вісь), від Високого селища полем до Торева селища, Торово селище в Уланівським острові,...
... Читати далі »

В епоху пізнього середньовіччя землі Любецького староства, з одного боку, займали відокремлене становище від решти чернігівських територій, а з іншого – зберегли давні історичні назви, на яких пізніше виникла значна кількість поселень. Королівські люстрації 1616, 1622 та 1636 рр. дають повний перелік земель Любецького староства, завдяки чому на Люб...
... Читати далі »

Наостанок згадаємо кілька екзотичних назв першої половини ХVІІ ст. – періоду, коли відбувалося активне заселення території, а поселенська мережа тих часів, як правило, збереглася і понині.
Мова йде про поселення, випадкові згадки про які зустрічаються у давніх документах. Традиційно їх відносять до таких, що не піддаються локалізації на місц...
... Читати далі »

Давню назву Михайло-Коцюбинського – Козел – до невідомих аж ніяк не віднесеш. От про Булахів чи Куйбишев чули куди менше. А в 2012 р. побачила світ дуже якісна розвідка місцевого уродженця Олександра Лугини «Смт Михайло-Коцюбинське – давньоруське селище, польське містечко, монастирське село. Історія смт Михайло-Коцюбинське до кінця ХІХ століття», я...
... Читати далі »

Боромикам ніколи особливо не щастило на дослідників минулого. Та ще й 9-річну школу закрили в 2001 р. (перенесли до сусідньої Снов’янки), через що виростити власних «Несторів-літописців» стало набагато важче. Відтак непримітне поселення на берегах Десни може похвалитися хіба що кількома абзацами в п’ятому томі «Історико-статистичного опису Чернігів...
... Читати далі »

В акті 1635 р. зустрічаємо «именіе Яковлевичи, называемое Петровъ Корень». Філарет Гумілевський, схильний до поспішних висновків, на основі цього прокладає місток до епохи Київської Русі: «Петровъ корень названіе поселенія самаго древняго, дотатарскаго; оно сменилось в русское владеніе (1490-1600 г.) именемъ Яковлевичей; а въ польское владеніе панъ...
... Читати далі »

Село Новий Білоус на зорі свого існування називалося по-різному: Євтухів, Ляхів і навіть Хомин Білоус. Втім, назву двох поселень у нижній течії річки Білоус – Старого і Нового Білоусів – більш точно було б пов’язувати з млинами: Старий Млин і Новий Млин.
Літописну згадку про «Боловос» у 1148 р. іноді сприймають як першу згадку про Старий Біл...
... Читати далі »

Здається, у випадку з Брусиловим маємо ще один населений пункт чернігівської округи, який безперервно існував ще з часів Київської Русі. Що, однак, стало повною несподіванкою для всіх. Філарет Гумілевський взагалі не володів скільки-небудь важливою інформацією про Брусилів, так і не вмістивши окремої довідки про село і «Історико-статистичному описі...
... Читати далі »

Історична наука не стоїть на місці, дослідники виявляють все нові й нові джерела та документи, які суттєво коригують та доповнюють наші знання про минуле регіону. І чи не найбільше уточнень та відкриттів стосуються питань виникнення поселенської мережі. Адже після монголо-татарської навали Чернігівщина переживала глибоке запустіння і повторна колон...
... Читати далі »