реклама партнерів:
Головна » 2015 » Грудень » 18 » Хто посягнув на Шевченка у Мені? Відео
20:35
Хто посягнув на Шевченка у Мені? Відео
Хто посягнув на Шевченка у Мені? Відео Небайдужі меняни 16 грудня зібралися біля районного Будинку культури для того, щоб зупинити знищення настінного панно з зображенням Тараса Шевченка.

Про зображення Шевченка
Свого часу посадовці й пальцем не поворухнули заради того, щоб своєчасно прибрати з площі символ нищення українців, більше того, Федір Фесюн від імені міськради ще й намагався притягнути до суду тих, хто прибрав те сміття. А от Шевченка тихенько так, під виглядом реконструкції вирішили знищити. Хто саме?

Та хто його знає. Замовляв проект реконструкції в 2008 році відділ культури та туризму РДА, котрий тоді очолював Володимир Невжинський. Головою РДА був Сергій Костючок. Чи бачили вони виготовлений проект? Звісно. Права частина на ньому виглядає так:



Тобто, панно в процесі реконструкції мало бути знищене.

У 2015 році перерахували вартість реконструкції, але сам проект не переглядали і зміни до нього не вносили. Могли б в РДА підняти питання про необхідність внесення змін в проект заради збереження Шевченка? Звісно, могли, але не зробили цього. Добре хоч зараз, коли громадськість стала на захист зображення, очільники РДА відразу визнали необхідність збереження панно. Як вони технічно це зроблять, то вже їхні проблеми.

Втім, якщо вже дана подія трапилася, то давайте використаємо її як привід для розмови про те, що варто знищувати, а що варто берегти. Отже:

Про цінності
У людей різного рівня розвитку різні цінності. В примітивних людей цінністю є той, хто тримає їх в покорі. Це може бути рабовласник, тиран чи добровільно обраний вождь. Люди скрізь розміщують його зображення, поклоняються йому і всіляко дбають про його добробут.

За часів Радянського Союзу роль таких вождів виконували очільники комуністичної партії, після розпаду СРСР пострадянські люди викохали собі і за свій рахунок олігархів. Чому вшанування влади сили щонайменше є недоречним? Тому що вона завжди дбає про себе за рахунок людей.

Чим же відрізняються від всіляких вождів та рабовласників ті, чиї зображення віками шанують у всьому світі? Приміром, Христа, Будди, Шевченка, Лінкольна? Тим, що вони не пригнічують людську сутність своєю силою, а навпаки розвивають її, роблять досконалою, перетворюють людей з рабів чужої волі в розумних господарів власного життя.

Втім, давайте поглянемо на ті цінності, котрі несуть нам з допомогою так званої соціальної реклами.



Що символізують ці покемони на європейській дорозі – зрозуміти складно. І звідки ті європейські дороги в нас візьмуться, тим більше незрозуміло.

Що б автор хотів бачити на цьому стенді? Найперше, зображення загиблих в АТО воїнів з нашого району як символ мужності та відповідальності за свою Батьківщину. Можливо, матерів, котрі їх виховали і котрі пожертвували заради нас всіх найдорожчим, що в них було. Хотів би бачити рекламу розумних та відповідальних виборців, котрі своєю волею наводять в Україні гідний порядок та зумовлюють щасливе життя. Тобто, хотів би бачити те, що веде до покращення життя людей.

А що не хотів би бачити? Всіляких новоявлених вождів на зразок Леніна та йому подібних очільників народу. З особливою огидою згадую Чернігів часів Соколова, коли той пережиток недорозвиненого соціалізму вітав чернігівців своїм зображенням до всіх можливих свят. Дуже сподіваюся, що подібна гидота ніколи не з’явиться в нашому місті.

Ось такі от думки про цінності і їх роль в нашому житті.

Сергій Трегубенко, Наше слово





Категорія: КУЛЬТУРА | Переглядів: 803 | Теги: Мена, Тарас Шевченко, Сергій Трегубенко | Рейтинг: 5.0/1
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar