20:36 Вулиці старого Чернігова: Реміснича (Комсомольська) | |
Сучасна вулиця Комсомольська (колишня Реміснича) пролягає зараз центральною частиною Чернігова від вул. Бєлінського до міської лікарні, паралельно вулиці Кирпоноса. За давньоруських часів, спочатку це була територія великого язичницького некрополя, від якого зберігся лише один, але всесвітньо відомий величезний за своїми розмірами курган Чорна могила. Згодом, коли місто стало більшим, це стародавнє кладовище опинилося в межах Чернігівського передгороддя і було забудоване. Саме тоді знищили більшість курганних насипів. Сьогодні можливо лише у загальних рисах уявити характер тогочасної забудови, але скоріше за все, на місті сучасної Комсомольської вулиці і в князівські часи проходила дорога. На користь такої думки свідчать археологічні дослідження, під час яких на розі з сучасною вулицею Князя Чорного були зафіксовані залишки міських укріплень з фортечною брамою. Якщо ми вже ведемо мову про археологію, то слід зазначити, що за її даними на території, де зараз пролягає вул. Комсомольська, у давньоруські часи існували оселі не тільки пересічних мешканців міста, а й садиби заможних чернігівців. Доказом того стали два коштовних скарби, один з яких був випадково знайдений у 1957 році, під час будівельних робіт, на розі з вулицею Щорса, а другий двома роками пізніше, коли копали траншею до телевежі. Обидва складалися із золотих та срібних речей домонгольської доби. Планування близьке до сучасної вулиця почало набувати наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ століть, коли згідно плану регулярного планування міста, її прорізали через існуючу на той час хаотичну житлову забудову. Починалася вона, як вже було зазначено, біля стародавнього Третяка, від колишньої Єлецької вулиці (зараз вул. Бєлінського), проходила повз мури зведеного на початку ХІХ століття за проектом архітектора А.Д. Захарова, тюремного замку, повертала у лівий бік, потім через декілька метрів знову відновлювала свій напрямок і прямувала у бік Олександрівської площі, де закінчувалася біля огорожі Воскресенської церкви.У ХІХ – на початку ХХ століть Реміснича вулиця була забудована переважно одноповерховими житловими будинками, у яких мешкали, головним чином, представники заможних верств місцевого населення, у тому числі Почесні громадяни Чернігова Дегтяренко та Ісай. Винятком було двокласне міністерське жіноче училище, яке знаходилося в кінці вулиці, з правого її боку поблизу Воскресенської церкви. Зараз садиба цього храму поділена на дві частини вулицею, а до того це був цілісний архітектурний комплекс, який складався із Воскресенської церкви та дзвіниці, на першому поверсі якої знаходився храм Святого Георгія. Обидві споруди були зведені у 1772 – 1775 роках на міському кладовищі, коштом поміщиці Є.Я. Борковської. Біля Воскресенської церкви, у різні часи, було поховано чимало відомих чернігівців, серед яких історик, лікар та етнограф, автор добре відомої фахівцям книги «Черниговского наместничества топографическое описание» Опанас Шафонський (+ 1811), громадський діяч, публіцист, один із організаторів чернігівської громадської бібліотеки Олександр Тищинський (+ 1896), історик та археолог Петро Добровольський (+1910). Поруч із Воскресенською церквою була розташована Олександрівська площа, яка сформувалася згідно містобудівного плану 1805 р. На майдані вирував ринок, де торгували лісом, худобою та сіном, у зв’язку з чим місцеві мешканці називали його «Сінний базар». Тут влаштовувалися і ярмарки. У 1927 році Олександрівська площа отримала нову назву – «25-го Жовтня». Ринок потіснили і влаштували дитячий стадіон, вхід до якого знаходився з боку сучасної школи № 1. Після Другої світової війни більшу частину площі забудували житловими будинками, а решту – відвели центральному міському ринку. Зі старих споруд на означеній території частково збереглися, зведений на початку ХІХ століття Будинок мір та ваги ( територія телецентру), споруда колишнього «Будинку працелюбства», який був збудований у 1900 році. Тоді він був двоповерховим і виходив головним фасадом на Олександрійський майдан, зараз знаходиться на вул. Комсомольській. Метою його створення було надання бідним мешканцям міста притулку, їжі та навчання грамоті і ремеслам. Після встановлення радянської влади у будинку розмістився кавалерійський ескадрон. Пізніше, після визволення міста від фашистських загарбників, пошкоджену споруду відремонтували і передали обласному комітету ДТСААФ (зараз комітет сприяння обороні України). Майже навпроти розташований комплекс будівель професійно-технічного училища № 5. Воно було засноване 26 грудня 1921 року, як єврейська слюсарно-ковальська школа «Юный пролетарий» з трирічним терміном навчання. У 30-ті роки ХХ ст. Комсомольська вулиця починає забудовуватися новими багатоквартирними житловими будинками, один з яких зберігся до нашого часу між вул. Князя Чорного та Магістрацькою. Реконструкція Комсомольської вулиці триває і зараз. Тому мине деякий час і від її старовинної забудови можуть залишаться лише старі фото. Володимир Руденок, «Чернігів стародавній». На фото: Будинок працелюбства, поч. ХХ ст. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |